Новини
25.06.2019
Забезпечення дітей дошкільною освітою залишається пріоритетом для місцевої влади
З цією метою 25 червня за участі заступника голови Рівненської районної державної адміністрації Сергія Подоліна, начальника відділу освіти...
11.06.2019
Правила безпечної поведінки на воді та біля води під час літніх канікул
Розпочалися літні канікули. У дітей з'явилося багато вільного часу та можливість відпочити, оздоровитися, набратися сил. Кожен планує по-різному...
Рівненська районна державна адміністрація

Обласне управління освіти і науки


Програми розвитку

▪  Районна програма національного виховання учнівської молоді на 2008-2020 роки

27.10.2011

Районна програма

національного виховання учнівської молоді

на 2008-2020 роки

 

 

Загальні положення

 

Поступальний розвиток української держави, зміцнення в ній засад громадянського суспільства, інтеграція України у світову та європейську спільноту неможливі без реформування освіти, оновлення системи національного виховання, головна мета і завдання якого - утвердження ідеалів гуманізму, свободи особистості, демократії, соціального і духовного прогресу, установки на пріоритет загальнолюдських і національних цінностей.

Кожен народ органічно продовжує себе через систему виховання в своїх дітях, генерує національний дух, ментальність, характер, психологію, сімейно-родинно-побутову культуру, основу якої складає збереження рідної мови, пізнання духовної спадщини батьків, дідів, прадідів, вивчення свого родоводу, життя за нормами народної моралі тощо.

В основу системи національного виховання покладено національну ідею як консолідуючий чинник розвитку суспільства і нації в цілому.

Ідеалом виховання виступають національно-свідома, життєво компетентна, високоінтелектуальна, творча, здатна до саморозвитку і самовдосконалення особистість, носій національних цінностей, національних виховних традицій та звичаїв, морально-педагогічного досвіду українського етносу.

Головною особливістю сучасного національного виховання є формування в учнівської молоді ціннісного ставлення, ґрунтованого на сукупності ціннісно значущих якостей особистості, які характеризують її ставлення до світу та соціуму. Сутність цього процесу складає сприйняття дитиною світу, його реалій, явищ чи об'єктів, розуміння їх внутрішньої суті, місця та призначення в житті людини. Таке ставлення формується в процесі його проживання, соціально цінної діяльності.

Однією з рис національної системи виховання повинно бути формування політичної культури, компетентності і толерантності особистості, виховання відданості цінностям демократії, свободи у виборі власних світоглядних позицій, прагнення активно включитись в державотворчі процеси, громадське життя сільської чи міської громади, в якій живе дитина.

В умовах сьогодення важливим є виховання молодої людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров'я і здоров'я оточуючих як до найвищої  індивідуальної  і  суспільної  цінності,  формування  культури  здоров'я

Одним із важливих напрямків національної системи виховання є формування гармонійних відносин дитини з природою, її екологічного світогляду, готовності до включення в активну природоохоронну діяльність. її сутність має полягати у залученні школярів до розробки екологічних стежок, глибокому вивченні природи рідного краю, свого міста та села, впорядкуванні природних джерел, берегів річок та ставків, закладанні шкільних садів, створенні кімнат, музеїв природи, екології, участі в експедиціях «Люби і знай свій рідний край», «Твоя країна - Україна», акціях «Зелений світ», «Зелена планета» тощо.

Формування в учнівської молоді ціннісного ставлення до світу неможливе без виховання в неї ціннісного ставлення до мистецтва в цілому та народного мистецтва, зокрема.

В системі національного виховання обов'язковим є його регіональний аспект. Його специфіка і особливості базуються на засвоєнні історичних, соціально-економічних, духовно-культурних, сімейно-родинних традицій населення Волинського Полісся.

Учнівська молодь має знати фольклор, звичаї, обряди, котрими уславлена Рівненська земля, життя і діяльність славетних діячів історії, науки і культури краю, які гідні наслідування прийдешніми поколіннями.

Важливою складовою процесу національного виховання є і прилучення молоді до відродження народних промислів і ремесел, якими традиційно багата Україна та Рівненщина: лозоплетіння, гончарства, вишивання, ткацтва, писанкарства, виготовлення виробів з природного матеріалу, іконовишивки, оволодіння ними і на цій основі вироблення умінь передати такий досвід наступним поколінням.

Зазначені складові національного виховання орієнтують педагогічних працівників району на виховання свідомого громадянина, патріота, людини, гідної свого народу та Батьківщини.

Серед видів діяльності, якими керуватиметься класний керівник, передбачено зустрічі з працівниками правоохоронних органів, юристами, лікарями, психологами, представниками державних та громадських установ, що свідчить про розширення кола учасників виховного процесу, які братимуть участь у впровадженні у педагогічну практику рішень, які позитивно впливатимуть на підвищення якості виховання.

Мета та основні завдання Програми

Найважливішими завданнями українського суспільства було і є виховання покоління гуманістів і патріотів, для яких найвищим ідеалом є єдність особистих та національно-державних інтересів.

Найвищою метою виховного процесу є плекання людської особистості: фізично, психічно і духовно досконалої і здорової, з розмаїтими почуттями, глибоким інтелектуальним розвитком та універсально-широкими інтересами.

Кожна дитина - це органічна частка природного соціуму, якій притаманні власне світобачення, світорозуміння й світоставлення, певні риси характеру, здібності та уподобання.

Виховання починається в родині за визначальної ролі батьків, продовжується протягом всього дорослого життя і ґрунтується на засадах народної та академічної педагогіки, за активної ролі та впливу державних і громадських інституцій.

Виховання особистості - громадянина, патріота повинно бути діяльним, зорієнтованим на самопізнання і пізнання дитиною світу, його самотворення, розвиток історичної пам'яті, почуттів і понять совісті, чесності, гідності й національної гордості за український народ, приналежність до його держави, мови, культури, традицій тощо.

Програма ґрунтується на правових засадах Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», враховує основні положення Національної доктрини розвитку освіти, Національної програми «Освіта» („Україна XXI століття"), Конвенції ООН про права дитини і визначає науково-теоретичні й практичні основи національного виховання учнівської молоді Рівненщини.

Метою Програми є створення відповідного виховного простору в системі освіти району, який забезпечує інтенсифікацію, ефективність і результативність виховної діяльності, функціонування шкільних та класних виховних систем, підвищення суспільного статусу виховання в освітніх закладах, модернізацію змісту виховання, його форм та методів, виховних технологій на основі впровадження новітніх досягнень вітчизняної психолого-педагогічної науки і практики, гармонізацію сімейного і суспільного виховання.

Основними завдання Програми є:

-       підвищення статусу виховання в системі освіти району;

-       забезпечення розвитку виховних функцій навчальних закладів; розширення складу суб'єктів виховної діяльності, посилення координації їх виховних зусиль;

-       ефективне використання національних традицій, історії та культури, традицій і звичаїв етносу рідного краю, новітніх досягнень психолого-педагогічної науки і практики;

-       орієнтація шкільних і класних виховних систем загальноосвітніх навчальних закладів на пріоритет фізичного, психічного і морально-духовного розвитку особистості; розвиток виховних систем, створення авторських виховних систем;

-       посилення ролі родини у вихованні дітей; орієнтація батьків на зміну традиційної функціональної стратегії у вихованні, обумовленої новими соціальними умовами; ефективна співпраця родини зі школою;

-       впровадження народознавчого, людинознавчого, особистісно орієнтованого, діяльнісного, творчого та компетентнісного підходів до організації виховного процесу в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах району;

-       відродження на нових теоретико-практичних засадах системи позакласного і позашкільного виховання дітей та учнівської молоді;

-       сприяння розвитку дитячих і молодіжних громадських організацій та об'єднань, як простору самореалізації особистості, становлення її соціальної активності;

-       ефективність співпраці шкільних дитячих громадських організацій і об'єднань з районними і обласними осередками дитячих і молодіжних громадських організацій;

-       сприяння подальшій демократизації управління процесом виховання; зростання ролі учнівського самоврядування в демократизації життєдіяльності учнівських колективів, її соціальній адаптації;

-       координація державних, регіональних і шкільних програм національного виховання учнівської молоді;

-       зростання рівня професіоналізму і компетентності педагогічних працівників в організації життєдіяльності учнівських колективів.

Програма ґрунтується на наступних основних принципах національного виховання:

-       національної спрямованості виховання, який передбачає формування у дітей та учнівської молоді високого рівня національної свідомості і самосвідомості, почуття патріотизму, шанобливого ставлення до історії і культури українського народу, етносу рідного краю;

-       культуровідповідності, який передбачає формування базової культури особистості, ґрунтованої на морально-духовному досвіді людства, українського народу, населення рідного краю;

-       гуманістичної орієнтації виховання, який передбачає ціннісне ставлення до дитини, визначає пріоритет її фізичного, психічного і соціального здоров'я, розвиток свідомості, культури потреб, емоційної сприйнятливості, відповідальної поведінки;

-       цілісності виховання, який передбачає організацію виховного процесу як системи, його спрямованість на гармонійний і різнобічний розвиток особистості, забезпечення наступності напрямів та етапів виховної роботи на різних освітніх рівнях, охоплює всі сфери життєдіяльності дітей та учнівської молоді;

-       соціальної адекватності виховання, який передбачає приведення у відповідність змісту і засобів виховання соціальній ситуації, в якій організовується виховний процес, забезпечення взаємозв'язку виховних завдань і задач соціального розвитку суспільства, координацію взаємодії соціальних інститутів, причетних до виховання, ефективне здійснення соціально-педагогічного супроводу дитини;

-       полікультурності виховання, який передбачає введення дитини у світ української культури, як складової загальнолюдської культури, формування полікультурної компетентності, як системи культурологічних знань, загальнолюдських та національних цінностей, набуття вмінь позитивної міжетнічної, міжкультурної взаємодії та відкритості до інших культур;

-       демократизації виховного процесу, який передбачає утвердження демократичних засад життєдіяльності учнівських колективів, рівноправність суб'єктів навчально-виховного процесу, вибудову виховного процесу на засадах суб'єктної взаємодії;

-       принцип наступності і спадкоємності поколінь, культурних і духовних цінностей, який передбачає безперервність виховного процесу від родинного дошкільного до вузівського виховання, формування цілісності світосприйняття, наслідування і примноження духовних традицій, збереження духовної єдності поколінь.

Зміст виховання

Традиційно українська система національної освіти і виховання ґрунтувалась на пізнанні дитиною світобудови, світотворення, формуванні на цій основі широкого світогляду, розумінні загальної картини світу, органічної єдності людини-природи-суспільства, нерозривності і наступності часів і поколінь.

Потреби сьогодення обумовлюють необхідність оновлення змісту національного виховання, підпорядкування його новому сприйняттю дитиною світу і принципово новому її ставленню до нації, суспільства, громади, в якій живе дитина, природи, людей, розумінню самого себе, матеріальної і духовної спадщини населення рідного краю. За таких умов виховання здійснюється з метою ідентифікації дитини із загально визначеними цінностями і якостями. Система цінностей і якостей особистості розвивається через її власні ставлення.

Зміст виховання в загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладах включає:

-       ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави (виявляється в таких якостях, як патріотизм, національна свідомість, самосвідомість, правосвідомість, політична культура, гордість за приналежність до українського народу, певної його етнічної групи);

-       ціннісне ставлення особистості до історичних, культурних і духовних надбань населення рідного краю (виявляється у глибокій обізнаності дитини з історією, культурою, духовними засадами етносу рідного краю, його традиціями і звичаями, здатності їх продовжувати, берегти та примножувати, почутті гордості за приналежність до своєї малої Батьківщини).

-       ціннісне ставлення особистості до сім'ї, родини, людей (виявляється в моральній активності і вихованості особистості, прояві моральних чеснот, вмінні жити і працювати в колективі: родині, класному, шкільному, суспільному колективах);

-       ціннісне ставлення особистості до себе, свого фізичного, психічного та соціального «Я» (виявляється у вмінні дитини цінувати себе як носія фізичних, духовно-душевних та соціальних сил);

-       ціннісне ставлення особистості до природи (виявляється в усвідомленні функцій і значення природи в житті людини, здатності жити в гармонії з природою, мотивації на ведення природоохоронної діяльності, прагненні зберегти природу рідного краю);

-       ціннісне ставлення особистості до праці (виявляється в осмисленні дитиною соціальної значущості праці, готовності до професійного самовизначення та трудової діяльності, сформованості працелюбності й мобільності як базових якостей особистості);

-       ціннісне ставлення особистості до мистецтва (виявляється в естетичній ерудиції особистості, сприйнятті довкілля як естетичної цінності, розумінні мистецтва як культурної спадщини та надбання українського народу).

Технологія виховного процесу, форми, методи і засоби організації життєдіяльності учнівських колективів

Виховання підростаючого покоління є цілеспрямованим процесом. Його організація, як і зміст, визначаються метою, як очікуваним ідеальним результатом процесу виховання.

Мета виховання конкретизується в цілях, і на цій основі проектуються дії педагога і вихованців, ґрунтовані на взаємодії суб'єктів виховного процесу. Все це сприяє активізації, інтенсифікації, оптимізації, результативності виховної діяльності за умов збереження унікальності внутрішнього світу дитини та її індивідуального досвіду.

Технологія виховного процесу передбачає послідовне розгортання педагогічної діяльності та спілкування, спрямованих на досягнення конкретної виховної мети у виховній системі.

Складовими виховних технологій є форми організації життєдіяльності учнівських колективів (індивідуальні, групові, колективні), методи, як способи виховного впливу на дітей та учнівську молодь, прийоми та засоби виховання. Виховні технології ґрунтуються на рефлексивно-вольових механізмах, а саме, співпереживанні, позитивному емоційному оцінюванні, які апелюють до свідомості та творчого ставлення вихованців до суспільних норм і цінностей.

Сфера національного виховання є відкритою для пошуку і впровадження найбільш ефективних традиційних та альтернативних сучасних підходів до нього, технологій виховання, способів виховання.

До ефективних технологій виховання належать предметні виховні (формують систему знань, стійкі поведінкові норми), особистісно орієнтовані (створюють ситуації взаємодії, емпатії, сприятливі для використання активних та інтерактивних технік), культурологічні (формують систему культурологічних знань особистості), дитиноцентричні (забезпечують умови для всебічного і гармонійного розвитку дитини), соціоорієнтовані та інтерактивні (конструюють особистісні дії дитини, активізують її діяльність, вправляють дитину в самоконтролі та саморегуляції): тренінги, ролеві, діяльнісні, комунікативні та ситуативні ігри, диспути, дебати, дискусії, захист проектів і т.ін.

Використання інтерактивних технологій створює соціально-педагогічні умови, сприятливі для позитивних змін у знаннях, навичках і вчинках вихованців, їхньому ставленні до соціуму, здоровому способі життя, правовому захисті. Інтерактивні технології є найдоцільнішими в активізації правопросвітницької роботи серед учнівської молоді, попередженні негативних явищ у підлітковому та молодіжному середовищі, формуванні лідерських якостей особистості, відповідальної поведінки дитини тощо.

Мету Програми передбачається досягти засобами:

-       утвердження у виховному просторі розвитку особистості ідеалу гуманізму, пріоритету загальнолюдських і національних цінностей, високих морально-духовних засад суспільного життя та життя місцевої громади;

-       включення у виховний процес культурно-національних чинників виховання, а саме, виховання на прикладах життєдіяльності батьків, їх позитивного

-       соціального досвіду, навколишньої природи, розкриття секретів і величі національно-державної мови, культури, міжнародної ролі і місії України, регіону, видатних здобутків їх славних синів та дочок;

-       якнайповнішої реалізації виховних функцій навчання, закладених в змісті навчальних предметів, методах і формах навчання, технологіях навчальної діяльності;

-       включення школярів у позаурочну та позакласну діяльність загальноосвітнього і позашкільного навчального закладу, дитячі та молодіжні громадські організації та об'єднання;

-       інтеграції сімейно-шкільного виховання, сутність якої має полягати у розширенні мережі шкіл-родин, потужному батьківському всеобучі, відродженні батьківських університетів, лекторіїв психолого-педагогічних знань батьків, використанні арсеналу ефективних форм роботи з батьками: лекцій, бесід, прес-конференцій, батьківських симпозіумів, дискусій, тренінгів та ін.;

-       активної участі у вихованні і виховній діяльності органів учнівського самоврядування, місцевої виконавчої влади, плідної взаємодії з батьківською громадськістю, громадськими організаціями і всіма іншими соціальними інститутами, причетними до виховання учнівської молоді;

-       забезпечення тісного зв'язку і наступності в родинному, дошкільному, шкільному і позашкільному соціумі;

-       врахування етнопсихологічних особливостей регіону, активного залучення
учнівської молоді до традицій, звичаїв, ритуалів та урочистостей, якікультивуються в родині та суспільній громаді;

-       потужного науково-методичного забезпечення виховного процесу.

Джерела фінансування

Фінансове забезпечення виконання Програми здійснюватиметься в установленому порядку за рахунок видатків районного та місцевих бюджетів, інших джерел фінансування, не заборонених законодавством. Видатки на виконання Програми здійснюватимуться основними виконавцями в межах асигнувань, передбачених у бюджеті району.

Очікувані результати впровадження Районної програми національного виховання учнівської молоді

На рівні району:

-       створення виховного простору, який формує ціннісні ставлення особистості до держави, суспільства, себе, людей, природи, праці та мистецтва, історичних, культурних і духовних надбань населення рідного краю, простору, який забезпечує гармонійний розвиток особистості, її громадянську та соціальну активність;

-       сприяння створенню, розвитку і забезпеченню ефективного функціонування виховних систем шкіл, ґрунтованих на академічній, народній та козацькій педагогіці, людинознавчих і народознавчих підходах, врахуванні етнічних особливостей Рівненського району;

-       активне включення у виховний процес територіальних громад району, соціальних інститутів, причетних до виховання учнівської молоді, координація співпраці з ними як засобу підвищення ефективності і результативності виховання;

-       сприяння становленню, створенню і розвитку дитячих і молодіжних громадських організацій та об'єднань, як осередків формування громадянської і соціальної активності особистості;

-       організація ефективного системного і систематичного моніторингу динаміки змін у формуванні ціннісних ставлень особистості в урочній, позакласній і позаурочній виховній діяльності, ефективності і результативності процесу національного виховання дітей та молоді;

-       підвищення рівня професійної компетентності і майстерності педагогічних працівників, популяризація перспективного педагогічного досвіду роботи з проблем виховання і організації життєдіяльності учнівських колективів.

Нарівні навчального закладу:

-       формування виховної системи навчального закладу, ґрунтованої на традиціях академічної і народної педагогіки, місцевої громади, врахуванні її виховних особливостей і підпорядкованої формуванню ціннісних ставлень особистості, її духовно-моральному розвитку;

-       ефективність і результативність виховання в процесі викладання навчальних предметів, позакласній, позаурочній виховній діяльності, системі позашкільної освіти;

-       посилення відповідальності суб'єктів виховання за його ефективність та результативність;

-       посилення виховуючої місії і виховної ролі родини в системі національного виховання дітей та учнівської молоді;

-       активізація творчого потенціалу педагогів у доборі ефективних методів, форм, засобів та технологій національного виховання учнівської молоді; впровадження новітніх та інтерактивних технологій виховання, включення у виховання регіональних особливостей;

-       зростання рівня професійної компетентності педагогів навчального закладу в організації життєдіяльності учнівських колективів; створення перспективного педагогічного досвіду діяльності класних керівників та вихователів;

-       впровадження новітніх досягнень психолого-педагогічної науки і практики в практичну діяльність класних керівників та вихователів;

-       ефективне наукове й організаційно-методичне забезпечення процесу виховання і організації життєдіяльності учнівських колективів;

-       розробка моделі випускника загальноосвітнього навчального закладу, ґрунтованої на ціннісних ставленнях особистості до держави і суспільства, себе, людей, природи, праці і мистецтва, історичних, культурних і духовних надбань етносу Волинського Полісся.

Науково-методичне забезпечення реалізації Програми

На виконання Програми створюються шкільні та класні цільові програми виховання. Вони передбачають становлення і розвиток таких моделей виховних систем, основою функціонування яких є формування у зростаючих поколінь ціннісного ставлення до найважливіших сфер життєдіяльності і буття особистості, національних і загальнолюдських цінностей, виховання рис громадянськості, патріотичних почуттів, вірності заповітам батьків, дідів і прадідів, здатності зберігати і примножувати історичні та культурні надбання населення нашого краю.

Науково-теоретичне і методологічне підґрунтя функціонування таких виховних систем мають складати ідеї видатних вітчизняних педагогів минувшини і сучасності, новітні дослідження психолого-педагогічної науки, вікової психології та соціології, відроджені прогресивні народно-побутові національно-виховні традиції і звичаї українського народу, сімейно-родинної педагогіки, ідеї новітньої виховної практики.

Науково-методичне забезпечення реалізації Програми на рівні відділу освіти райдержадміністрацій передбачає:

-       здійснення послідовного, системного і систематичного аналізу практики виховання та організації виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах і проектування стратегічних напрямів виховання дітей та учнівської молоді;

-       проведення моніторингу розвитку виховних систем, рівнів вихованості школярів, розвитку учнівського самоврядування і діяльності дитячих та молодіжних громадських організацій і об'єднань;

-       проектування системи виховних заходів; координація зв'язків з соціальними інституціями, причетними до їх проведення.

Програма складається із таких розділів:

1 .Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави.

2.Ціннісне ставлення особистості до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю.

3.Ціннісне ставлення особистості до сім"ї, родини, людей.

4.Ціннісне ставлення особистості до себе.

5.Ціннісне ставлення особистості до природи.

6.Ціннісне ставлення особистості до праці.

7.Ціннісне ставлення особистості до мистецтва.

Розділ І. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості  до суспільства і держави учнів початкової школи (мета, цілі, завдання):

-       формування основ державницького світогляду особистості;

-       розвиток здатності дитини пізнавати себе як члена сім'ї, родини, дитячого угрупування, як учня, жителя міста (села);

-       виховання почуття любові до України, її символів, рідної мови та слова, оберегів;

-       формування елементарних знань про культуру свого народу і прагнення дотримуватися традицій;

-       навчання правилам співжиття та взаємодії людей у сім'ї, суспільстві.

Орієнтовна модель випускника початкової школи

-       усвідомлення себе часткою українського народу;

-       гордість за приналежність до українського народу;

-       щира любов до Батьківщини, її символів, оберегів;

-       здатність до взаємодії з людьми у сім'ї, колективі та суспільстві;

-       шанобливе ставлення до рідної мови та мови інших народів, символів української держави;

-       знання Гімну України, вміння його виконувати.

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави учнів основної школи (мета, цілі, завдання):

-       формування національно-громадянської і національно-етнічної ментальності особистості;

-       виховання громадянських якостей особистості, духовно осмисленого патріотизму, який поєднує любов до рідного краю, Батьківщини, народу, повагу до законів України, активної громадянської позиції;

-       формування державницького світогляду особистості;

-       формування відчуття своєї приналежності до України;

-       розвиток прагнень до збереження та примноження духовного та матеріального багатства українського народу;

-       виховання шанобливого ставлення до державної символіки;

-       розвиток свідомого ставлення до правил поведінки, суспільних і моральних норм життя;

-       виховання інтересу до історії і культури інших народностей, які проживають в Україні та інших державах;

-       формування потреби до збереження історичного, культурного та духовного спадку українського народу;

-       формування почуття громадянської гідності, національної свідомості і самосвідомості особистості;

-       формування засад толерантності особистості;

-       формування інформаційної компетентності та культури особистості.

Орієнтовна модель випускника основної школи

-       сформованість інтересу до історії і культури України;

-       здатність до ініціативи в різних суспільно-корисних акціях;

-       знання та володіння українською мовою;

-       прагнення до збереження та примноження духовного та матеріального багатства українського народу;

-       сформоване позитивне ставлення до суспільства, держави і її громадян;

-       усвідомлення необхідності дотримання правил і норм поведінки, соціально значущих для суспільства;

-         толерантність особистості.

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави учнів старшої школи (мета, цілі, завдання):

-       формування національно-громадянської та національно-етнічної ментальності особистості;

-       формування громадянського і державницького світогляду особистості, її мовної компетентності;

-       виховання прагнення жити в Україні, пов'язувати з нею свою долю, служити Вітчизні на шляху її становлення як суверенної і незалежної, демократичної, правової і соціальної держави, захищати її, працювати на її благо;

-       виховувати повагу до Конституції України та законів держави;

-       виховувати повагу і толерантне ставлення до представників інших етносів, віросповідань і культур;

-       вчити визнавати пріоритет прав людини, поважати цінності демократичного суспільства;

-       формування інформаційної та бібліотечно-бібліографічної грамотності особистості.

Орієнтовна модель випускника старшої школи

-       розвинене почуття національної гідності, гордості за свій народ;

-       сформованість державницького світогляду та громадянської зрілості особистості;

-       високий рівень національної свідомості та самосвідомості особистості;

-       сформованість антидевіантного імунітету особистості;

-       високий рівень правової свідомості та культури;

-       сформованість вміння проектувати власне життя;

-       високий рівень патріотизму особистості;

-       високий рівень інформаційної культури особистості.

 Розділ II. Ціннісне ставлення особистості до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю учнів початкової школи (мета, цілі, завдання):

-       ознайомлення з історичними постатями нашого краю, його історією та культурою;

-       формування системи елементарних знань про пам'ятки історії та культури нашого краю, його архітектуру, мистецтво, звичаї, традиції та фольклорні джерела;

-       ознайомлення з звичаями, обрядами та традиціями, які побутують у регіонах Рівненщини;

-       виховання поваги до історичного минулого нашого краю;

-       закладання основ і розвиток елементарних навичок пошуково-дослідницької діяльності школярів;

-       формування основ духовності особистості.

Орієнтовна модель випускника початкової школи

-       наявність елементарних знань про історичний та культурний розвиток нашого краю;

-       знання родинних реліквій, звичаїв та обрядів; традицій сільської (міської) громади;

-       володіння вміннями збирати легенди, пісні, думи, перекази, казки, щедрівки, колядки рідного краю;

-       повага до батьків, родини, гордість за приналежність до свого роду;

-       шанобливе ставлення до історико-культурних надбань нашого краю, свого міста (села).

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю учнів основної школи (мета, цілі, завдання):

-       формування історичного, краєзнавчого та культурознавчого світогляду школярів, їх історичної пам'яті;

-       прилучення школярів до пам'яток історії, культури і духовності рідного краю;

-       формування мотивації на дотримання традицій, звичаїв, обрядів родини та рідного краю;

-       виховання почуття гордості за історичне минуле рідного краю, його культуру, духовність, людей краю;

-       формування здатності зберігати і примножувати традиції, звичаї сільської (міської) громади, рідного краю;

-       розвиток навичок пошукової та науково-дослідницької роботи з вивчення історії і культури рідного краю;

-       виховання якостей громадянина-патрюта; формування духовності особистості.

Орієнтовна модель випускника основної школи

-       сформованість історичного і краєзнавчого світогляду особистості, основ духовної

-       культури;

-       володіння навичками пошукової та науково-дослідницької діяльності;

-       сформованість культурознавчих компетентностей;

-       сформованість ціннісного ставлення до історичних, культурних та духовних надбань рідного краю;

-       здатність шанувати і примножувати традиції роду, громади, рідного краю.

Виховні  орієнтири ціннісного ставлення особистості до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю учнів старшої школи (мета, цілі, завдання):

-       формування системи знань про історичні, матеріальні, культурні та духовні

-       цінності нашого краю;

-       виховання патріотичних і державницьких почуттів та якостей старшокласників;

-       розвиток історичної пам'яті особистості;

-       формування етнічного самоусвідомлення особистості;

-       виховання шанобливого ставлення до історичного, культурного і духовного

-       спадку рідного краю, здатності берегти його і примножувати;

-       розвиток навичок дослідницько-пошукової діяльності старшокласників;

-       формування духовних ціннісних орієнтацій особистості;

-       формування почуття відповідальності за долю українського народу, рідного

-       краю, свого міста (села);

-       •    професійне самовизначення особистості в сфері історико-культурної діяльності.

Орієнтовна модель випускника старшої школи

-       етнічне самоусвідомлення особистості;

-       сформованість історичного і краєзнавчого світогляду особистості;

-       здатність берегти, примножувати і підтримувати історичні, культурні та духовні надбання рідного краю;

-       високий рівень духовності особистості;

-       сформованість почуття гордості за свій рідний край.

Розділ III. Ціннісне ставлення особистості до сім % родини, людей

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до сім'ї, родини, людей учнів початкової школи ( мета, цілі, завдання):

-       формування значущості для особистості цінності моральних чеснот: чуйності, чесності, правдивості, справедливості, гідності, толерантності, милосердя, взаємодопомоги, товариськості, співпереживання, щедрості, поваги до особистості;

-       виховання шанобливого ставлення до батьків, сімейних традицій, бажання надати допомогу слабим і хворим;

-       формування системи знань про основні правила поведінки в школі, вдома, на вулиці, в громадських місцях;

-       формування вмінь оцінювати власні вчинки та вчинки товаришів, інших людей.

Модель випускника початкової школи:

-       сформованість уявлень про сім'ю як об'єднання рідних людей;

-       шанобливе ставлення до родини, сім'ї, людини;

-       сформованість вміння зберігати сімейні традиції, реліквії свого роду;

-       володіння основами культури поведінки;

-       вміння розрізняти добрі вчинки й ті, що шкодять іншим людям;

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до сім'ї, родини, людей учнів основної школи ( мета, цілі, завдання):

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до сім'ї, родини, людей учнів старшої школи (мета, цілі, завдання):

-       формування сімейно-родинної ментальності особистості;

-       формування низки соціально-комунікативних компетентностей особистості;

-       виховання готовності до моральних вчинків, які ґрунтуються на засадах

-       гуманного ставлення до людей, готовності до активної участі в доброчинній;

-       діяльності, до здійснення вільного морального вибору;

-       формування навичок соціальної взаємодії та потреби допомагати іншим;

-       виховання готовності до збереження та примноження сімейних традицій,

-       забезпечення єдності поколінь;

-       формування ціннісних орієнтацій на соціальну і моральну активність.

Модель випускника старшої школи

-       сформованість ціннісного ставлення до сім'ї, родини, людей;

-       сформованість ціннісних орієнтацій на соціальну і моральну активність;

-       усвідомлення пріоритету подружнього життя та тендерної рівності; готовність до активної доброчинної діяльності;

-       готовність до підтримання і примноження родинних і сімейних традицій;

-       сформованість вміння протистояти проявам несправедливості, жорстокості, насильства.

Розділ IV. Ціннісне ставлення особистості до себе

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до себе учнів початкової школи (мета, цілі, завдання):

-       формування морально-духовних та вольових якостей;

-       набуття позитивних рис характеру: доброти, чесності, людяності, організованості, дисциплінованості, поваги до старших, вимогливості до себе;

-       формування вмінь висловлювати свої думки, спілкуватися з однолітками та дотримуватись правил спілкування;

-       формування вміння бачити прекрасне у взаєминах із оточуючими, виховання любові і шанобливого ставлення до них;

-       виховання бережливого ставлення до власного здоров'я, особистої гігієни, власного життя;

-       формування відповідального ставлення до виконання   своїх обов'язків та норм поведінки;

-       розвиток їх творчих здібностей і задатків особистості;

-       закладання основ лідерських якостей учнів;

-       виховання любові до рідної мови, формування мовної вихованості і культури особистості.

Модель випускника основної школи:

-       усвідомлення значущості власного фізичного, психічного, соціального і духовного «Я»;

-       сформованість культури пізнання власного внутрішнього світу;

-       сформованість уявлень про моральні норми, погляди, судження та еталони взаємин;

-       сформованість позитивної мотивації на здоровий спосіб життя; свідоме ставлення до власного здоров'я і здоров'я інших;

-       здатність виявляти турботу  про безпеку власної життєдіяльності та життєдіяльність інших.

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до себе учнів старшої школи (мета, цілі, завдання):

-       формування активної життєвої позиції, ціннісних установок та орієнтирів, власного характеру, рівня розвитку самостійності;

-       формування ціннісного ставлення до сім'ї, родини, людей, себе;

-       формування і розвиток професійних інтересів та нахилів;

-       розвиток навичок адаптації до соціуму;

-       розвиток умінь та навичок визначення життєвих пріоритетів, цілей та ідеалів; проектування власної життєтворчості;

-       розвиток практичних прийомів і методів духовного і фізичного самозростання, саморозвитку, самовдосконалення особистості;

-       виховання імунітету до асоціальних впливів, готовності до виконання різних соціальних ролей;

-       формування умінь та навичок примножувати і зберігати сімейно-родинні традиції.

Модель випускника старшої школи:

-       сформованість ціннісного ставлення до свого фізичного, духовного і соціального «Я»;

-       володіння навичками адаптації до соціуму;

-       сформованість стійких моральних та духовних домінант;

-       сформованість мовленнєвої компетентності та культури; володіння навичками ділового мовлення;

-       наявність власної культури здоров'я, культури пізнання власного внутрішнього світу;

-       сформованість антидевіантного імунітету, здатності протистояти негативним впливам соціуму;

-       сформованість мотивів життєвого самовизначення, проектування життєвих перспектив;

-       сформована комунікативна та інформаційна компетентність і культура.

Розділ V. Ціннісне ставлення особистості до природи

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до природи чнів початкової школи (мета, цілі, завдання):

-       введення дитини в систему знань про природу;

-       формування мотивів поведінки на збереження природи;

-       виховання шанобливого ставлення до природи, бажання зберегти та примножити

-       природні багатства;

-       включення дитини в посильну природоохоронну діяльність;

-       формування вміння милуватись природою, її красою.

Модель випускника початкової школи

-       позитивне ставлення до природи;

-       прагнення до збереження та примноження природного багатства України;

-       розуміння цінності рослин та тварин для людини;

-       бажання дбати про чистоту повітря;

-       відповідальність за поведінку серед природи;

-       сформованість емоційної чутливості до прекрасного у навколишньому світі;

-       сформованість вміння милуватися природою.

-       Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до природи учнів основної школи (мета, цілі, завдання):

-       формування природничого та екологічного світогляду особистості;

-       формування готовності дитини до правильної взаємодії з навколишньою

-       природою;

-       виховання інтересу до пізнання природи, відповідального ставлення до неї;

-       формування розуміння необхідності гармонійного співіснування людини і природи, гуманного ставлення до навколишньої природи;

-       формування позитивної мотивації на природоохоронну діяльність.

Орієнтовна модель випускника основної школи

-       сформована готовність до правильної взаємодії з навколишньою природою;

-       екологічна компетентність і грамотність;

-       усвідомлення власної відповідальності за збереження природи;

-       розуміння екологічних проблем нашої держави, рідного краю;

-       сформоване почуття позитивного ставлення до об'єктів природи;

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до природи

учнів старшої школи (мета, цілі, завдання):

-       формування в особистості внутрішньої потреби знати, покращувати екологічний стан природного середовища;

-       виховання відповідальності за збереження природи;

-       розвиток навичок науково-дослідницької, практично-моделюючої роботи з пізнання природи;

-       формування соціальної активності особистості, спрямування її потужну природоохоронну діяльність;

-       розвиток умінь та навичок розробки та впровадження екологічних проектів.

 

Орієнтовна модель випускника старшої школи

-       сформованість екологічної культури та компетентності особистості;

-       здатність гармонійно співіснувати з природою;

-       активна участь у природоохоронній діяльності;

-       турбота про екологічну безпеку соціуму;

-       володіння навичками екологічного просвітництва.

Розділ VI. Ціннісне ставлення особистості до праці

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до праці учнів початкової школи (мета, цілі, завдання):

-       оволодіння трудовими навичками та навиками працьовитості;

-       включення в спільну господарську діяльність, виховання бажання допомагати дорослим і один одному;

-       формування навичок господарювання, сумлінного ставлення до праці, поваги до людини праці;

-       розвиток рис творчої, працелюбної особистості, формування навичок самообслуговування;

-       введення дітей у світ професій, поглиблення уявлення про їх розмаїтість і значущість для держави і особистості.

Орієнтовна модель випускника початкової школи:

-       позитивне ставлення до праці;

-       дбайливе ставлення до результатів людської праці;

-       усвідомлення значущості праці в житті людини;

-       звичка до самообслуговування, робити все акуратно і красиво;

-       виявлення вимогливості до себе, обов'язковості, охайності, бережливості, дисциплінованості, старанності;

-       відповідальність за результати власної праці та праці однолітків;

-       прагнення і здатність співпрацювати в спільній діяльності.

Виховні орієнтири ціннісного ставлення   особистості до праці учнів основної школи (мета, цілі, завдання):

-       виховання працелюбства, свідомого ставлення до праці як до вищої цінності

-       людини і суспільства;

-       виховання цивілізованого господаря, формування культури трудових стосунків;

-       ознайомлення з трудовим законодавством;

-       виховання дисциплінованості, організованості, вміння включатися у виробничі відносини;

-       формування розуміння загальних основ сучасного виробництва, прагнення

-       розширювати свій світогляд, оволодівати загальною трудовою культурою;

-       сприяння формуванню мотивів праці та заповзятливості;

-       розвиток потреб особистості до самореалізації та професійного самовизначення;

-       створення умов для розкриття потенційних можливостей учнів, їх інтелектуального розвитку, самоствердження.

Орієнтовна модель випускника основної школи:

-       сформованість чітких уявлень про світ сучасних професій, про свої можливості в оволодінні різними видами   професійної діяльності;

-       правова грамотність з питань праці, професійної діяльності;

-       поінформованість про загальну ситуацію на ринку праці, тенденції трудової зайнятості, труднощі професійної адаптації на початку трудової діяльності;

-       володіння навичками практичної професійної діяльності;

-       володіння комп'ютером, уміння самостійно користуватися інформаційними джерелами з питань професійного самовизначення;

-       здатність до свідомого професійного самовизначення відповідно до особистісних можливостей, здібностей та інтересів.

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до праці учнів старшої школи (мета, цілі, завдання):

-       виховання цивілізованого господаря, який свідомо ставиться до праці як вищої цінності людини і суспільства в умовах ринкових відносин;

-       виховання дисциплінованості, організованості, вміння включатися у виробничі відносини;

-       виховання особистісних рис характеру: самоорганізації, лідерства, бережливості,

-       ініціативності, діловитості, дисциплінованості, бачення перспективи;

-       озброєння учнів теоретичними знаннями, практичними вміннями та навичками

-       культури праці, розвиток здібностей до певного виду діяльності;

-       формування нового економічного мислення, готовності діяти творчо,

-       застосовувати отримані знання на практиці;

-       формування розуміння загальних основ сучасного виробництва, прагнення розширювати свій світогляд, оволодівати загальною трудовою культурою;

-       формування підприємницької компетентності та культури, умінь вести домашнє господарство;

-       виховання свідомого ставлення до вибору майбутньої професії в умовах ринкових відносин;

-       освоєння учнями через рольові ігри економічних ролей і позицій у сучасному світі;

-       виховання психологічної готовності до праці (позитивна установка на трудову діяльність, уміння швидко адаптуватися до нових умов праці).

Модель випускника старшої школи:

-       сформованість ціннісного ставлення до праці;

-       наявність уявлень про свої інтереси і можливості щодо майбутньої професійно-трудової діяльності;

-       знання основних положень законодавства про працю, прав і обов'язків неповнолітніх у трудовій сфері;

-       володіння навичками самообслуговування;

-       дбайливе ставлення до продуктів людської діяльності;

-       дотримання правил безпеки в роботі та естетики праці;

-       володіння практичними навичками професійно-трудової діяльності;

-       свідомий вибір професії.

Розділ VII. Ціннісне ставлення особистості до мистецтва

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до мистецтва учнів початкової школи (мета, цілі, завдання):

-       формування інтересу до мистецтва;

-       закладання основ духовності та естетичної культури особистості;

-       формування вмінь сприймати, розуміти твори мистецтва та виявляти власне ставлення до них;

-       розвиток умінь та навичок виконувати творчі завдання;

-       виявлення обдарованих дітей та розвиток їх творчих здібностей у галузі мистецтва;

-       формування мистецької ерудиції та художньо-естетичної      вихованості особистості;

-       виховання шанобливого ставлення до культурно-мистецьких надбань українського народу та населення рідного краю, розвиток умінь та навичок їх збереження і примноження.

Орієнтовна модель випускника початкової школи:

-       відкритість до сприймання творів мистецтва;

-       вміння милуватися творам мистецтва;

-       вміння радіти;

-       здатність розуміти і висловлювати власне ставлення до мистецтва;

-       оцінка значення мистецтва в житті людини;

-       шанобливе ставлення до культурно-мистецької спадщини рідного народу та людства;

-       володіння основами духовної та естетичної культури; сприймання естетичних цінностей оточуючого світу; прагнення до творчої діяльності.

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до мистецтва учнів основної школи (мета, цілі, завдання):

-       формування художньо-естетичної культури, мислення та почуттів;

-       володіння системою елементарних мистецьких знань;

-       виховання потреби у спілкуванні з мистецтвом;

-       розвиток уміння давати оцінку творам мистецтва;

-       формування здатності до творчої діяльності у мистецькій сфері;

-       розвиток уміння адекватно сприймати твори мистецтва.

Орієнтовна модель випускника основної школи:

-       сформованість естетичної культури, культури мислення, почуттів, дій та вчинків;

-       ерудованість в галузі мистецтва;

-       володіння навичками творчої діяльності в різних галузях мистецтва відповідно до

-       власних уподобань, можливостей та здібностей;

-       вміння дати оцінку творам мистецтва;

-       гармонія особистості з мистецтвом;

-       високий рівень духовності особистості.

Виховні орієнтири ціннісного ставлення особистості до мистецтва учнів старшої школи (мета, цілі, завдання):

-       сформованість високого рівня духовності та естетичної культури особистості;

-       володіння навичками створення та реалізації творчих мистецьких проектів як

-       основи творчого самовираження і самоствердження;

-       набуття вмінь власноручно примножувати культурно-мистецькі надбання

-       українського народу та етносу рідного краю;

-       професійне самовизначення в галузі мистецтва.

Орієнтовна модель випускника старшої школи:

-       високий рівень духовності особистості;

-       компетентність у культурно-мистецькій галузі знань;

-       гармонія внутрішнього та зовнішнього світу особистості;

-       активна участь у культурно-мистецькому житті країни, регіону, школи;

-       вміння творчої діяльності задля збереження і примноження здобутків національної культури.

 

Заступник голови адміністрації                                            П.Жук



Назва файлуЗавантажити
▪  Районна програма національного виховання учнівської молоді на 2008-2020 рокиЗавантажити файл


« назад
Контакти
Наша адреса:
33001, Рівненський район,
м. Рівне, вул. Соборна, 195
Контактні телефони:
(0362) 63-41-28
E-mail:
viddilosvityrda@ukr.net

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський регіональний центр оцінювання якості освіти

Освітній портал педпреса

Український центр оцінювання якості освіти